1. (заст., діал.) Орган зору людини або тварини; око.
2. (перен., діал.) Джерело, початок чогось (наприклад, води).
3. (діал.) Проруб на крижині або незамерзле місце на річці взимку.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст., діал.) Орган зору людини або тварини; око.
2. (перен., діал.) Джерело, початок чогось (наприклад, води).
3. (діал.) Проруб на крижині або незамерзле місце на річці взимку.
Приклад 1:
Її несложно усвоїть: всігда тусуйся в центрі, шоб побільше мозолити людям глаза, зиркай на всі сторо ни і будь готовий пригнути не тіки в світле будуще, но і отшатнуцця вижидатільно в засаду. Шо більше клєток перед тобою — то більше шансів не облажацця.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”