гіпердійсний

[ɦipɛrdijsnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (філософія) Позначення для онтологічної категорії, що характеризує надреальність, абсолютну реальність або першопричину, яка стоїть за межами звичайного дійсного (дійсного) світу; найвища форма буття, що перевищує об’єктивну реальність.

  2. (релігія, містика) Відносний до сфери надприродного, божественного або абсолютного, що існує поза матеріальним світом та людським досвідом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гіпердійсний, р. гіпердійсного, д. гіпердійсному, з. гіпердійсного, о. гіпердійсним, м. гіпердійснім

Більше записів