аварія

АВА́РІЯ, іменник жіночого роду.

1. Раптове пошкодження, вихід з ладу машини, механізму, транспортного засобу, споруди, системи енергопостачання тощо під час роботи або експлуатації, що призводить до зупинки їхньої дії, а іноді й до людських жертв. Ліквідувати аварію на шахті.

2. Пошкодження транспортного засобу (автомобіля, поїзда, літака, судна) внаслідок зіткнення, перекидання, падіння, наїзду тощо, що часто супроводжується травмуванням або загибеллю людей. Потрапити в аварію на трасі.

3. переносне. Велика несподівана невдача, крах планів, серйозне ускладнення в особистому чи громадському житті. З його витівкою сталася справжня аварія.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кіммерійці, повиті ще Гомером у туман «Одіссеї»; чи були вони, спитаєте ви — чи був Гомер, запитаю я; про Кіммерію знаємо тільки те, що Рембо вважав її «батьківщиною мли і смерчів»; скіфи, що є прямими нащадками чи то Геракла, чи самого Зевса, і тому живуть у повстяних будах на возах; іседони, що прогнали скіфів з-над Каспію; арімаспи, що прогнали звідти ж іседонів, адже мають лише одне-єдине око посеред чола і вічно воюють з грифонами за золото; таври, в яких бичачі й цапині голови, і неври, кожен з яких раз на рік протягом дня буває вовком; амазонки, що не мають правого перса, аби влучніше стріляти з лука, і сармати, яких ці амазонки породили після повальних злягань зі скіфами; андрофаги, що їдять людське м’ясо і не визнають правди ані законів; амадоки, що теж їдять людське м’ясо, але живцем; мелянхлени, що ходять лише в чорному; савдарати, цілком тотожні мелянхленам, однак, за іншими джерелами, більше схиляються до язигів, саїв, тісаматів та роксолянів; з остан­ німи не плутати ревксіналів ані розомонів, ні, тим більше, койстобоків, що вславилися грабунками на Балканах, через що їх порівнювано з бесами; тим часом карпи дали назву Карпатським горам, хоч на той час ці гори йменовано або Певкінськими, або Кавказькими — що кому більше подо­ балось; аґатірси, які співали замість говорити; даки-задаваки і гети-невмираки, що справді пізнали таємницю безсмертя і тому більшість із них живе донині; бастарни, від яких розвелися ґоти, скіри, ґерули, руґи, вандали, тайфали, гепіди, уруґунди, вони ж бурґунди, — та інші бастарди; натомість усіх їх було розвіяно гуннами, що прийшли з неіснуючих 209 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ пустинь, де спали по шию в піску, і пішли в неіснуючі ліси, де сховала їх буйна зелень; дорогою на захід вони підкорили всі інші народи, котрі їм траплялися, включно з фанезійцями, що жили на затонулому нині острові серед Озівського моря, мали по п’ять сажнів зросту, мармурово-білу шкіру й такі великі вуха, що могли обгортати ними в час негоди свої тіла, однак було їх надто мало — всього восьмеро; слідом за гуннами пронеслися на степових кобилицях кутургури та онугури, хоч інші кажуть, ніби унугури, утургури і унугундури; анти, вони ж венети, чи то пак пелазґи, докотилися під іменем етрусків аж сюди, на північ Італії, хоч я й не претендую на те, ніби Венеція — прадавнє українське місто; проте все це пішло прахом після вторгнення аварів (то була справжня аварія! ), за якими потяглися знову і знову потоками варварів усілякі булґари, хозари, чорні клобуки, кара-калпаки, обри, угри, печеніги, песиголовці, сироїди та половці — і жодні оборонні земляні вали не могли порятувати від летючої Азії цих безмовних, загадкових і досі не названих автохтонів, з якими нарешті виринаємо із небуття десь так аж у IX ст., коли-то зграя скандинавських пройдисвітів надумала об’єднати всю цю безголосу спільноту, всіх цих древлян, дулібів, кривичів, дреговичів, уличів, тиверців, полян, хорватів та «чюдь білооку» в єдину державу, очолювану ними ж, себто двома-трьома норманнами, затятими пияками і розбійниками, котрі навіть і слова не знали по-тутешньому, а самих себе йменували «руссю».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Всі вони знали досконало своє столичне місто і уявляли, що оце вони йдуть по ньому власними ногами, прогулюючись по сонячних вулицях, зустрічають знайомих… Андрій впіймав себе на шаленому бажанні: от якби оце машина ця та налетіла на телеграфний стовп, на трамвай або на іншу машину, щоб сталась аварія.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Зрештою, мінімізація наслідків аварії саме у сільськогосподарській сфері на забруднених радіонуклідами територіях,до якої відноситься виконання радіозахисних заходів, або контрзаходів,в рослинництві й тваринництві, є одним з основних елементів системи радіаційної безпеки населення країни.А як показала аварія на Чорнобильській АЕС, радіонукліди не знають кордонів і сільськогосподарське виробництво може бу ти ураженим за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця аварії. Безперечно, за 32 роки, що пройшли з часу аварії на Чорнобильській АЕС, радіаційна обстановка як в Україні, так і в інших двох десятках країн,що зазнали радіонуклідного забруднення, суттєво покращилася у першу чергу за рахунок фізичного розпаду короткоживучих радіонуклідів 131,132,133,135I, 103,106Ru, 144Ce, 134Cs, часи піврозпаду яких складають хвилини – декілька років, та й довговічних радіонуклідів 90Sr і 137Cs з періодами піврозпаду 29 і 30 років відповідно;заглибленню радіонуклідів у ґрунтв результаті діяльності людини і природних процесіввертикальної міграції радіонуклідів вглибину ґрунтового горизонту; швидких процесів іммобілізації 137Cs глинистими мінералами ґрунту, особливо на чорноземних і суглинистих 85 дерново-підзолистих ґрунтах;частково завдяки змиву з більш високих місць у пониззя і подальшого переносу у яри, балки, притоки Дніпра і далі та вимушеної фітодезактивації сільськогосподарських угідь, під яко юслід розуміти виніс радіоактивності з урожаєм.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |