Словник Української Мови
Буква
Родовий відмінок множини від “гетьман” — вищий титул керівника козацької держави та верховного головнокомандувача війська в Україні доби Гетьманщини (XVI–XVIII ст.), а також керівника козацького війська у Речі Посполитій.
Назва історичної місцевості (урочища) чи частини населеного пункту, що походить від прізвища, титулу чи прізвиська власника або мешканців (наприклад, у Києві, Чернігові).
Приклад 1:
Вже коли за гетьманів не зайняли, то тепер – байдуже! І порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
I Не в нашім краю, Богу милім, Не за гетьманів і царів, А в римській ідольській землі Се беззаконіє творилось. Либонь, за Декія-царя[519]?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
Послухав і я з чверть години ту лекцію і здивувався довготерпінню і тих трьох, що хоч сиділи перед ним, бо він, солно прицмокуючи, розказував їм коротко про гетьманів XVIII ст. та царів, підпускаючи іноді таку філософію: «Петр III также мало царствовал, как и Петр
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”