Словник Української Мови
Буква
1. Бути визнаним, оціненим кимсь або в якомусь середовищі певним чином; мати репутацію, статус, славу.
2. Бути прийнятим за когось або за щось; розглядатися як хтось або щось, прирівнюватися до чогось.
3. (У пасивних конструкціях) Бути предметом думки, міркування, обчислення або уваги.
Приклад 1:
Цей термін не може вважатися вдалим, адже мало яке місто було окремою державою, більшість із них входила до політичних об’єднань кількох міст та міських округ. Такі об’єднання міст на чолі з сильнішим виникали, найімовірніше, на грунті спільних господарських інтересів, скажімо, з метою будівництва й експлуатації місцевих іригаційних систем.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Ця приписка не може вважатися чимось унікальним для людини XVII ст. Цікаве воно лиш своєю схожістю в різних пам’ятках, що вказує його наявність у спільному прото графі.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Оскільки вода присутня у великому надлишку, її концентрація може вважатися сталою й складає 55,6 моль/л (1000:18 г/моль = 55,6моль/л). Підставивши це значення до виразу для константи дисоціації, а замість активностей гідроген – та гідроксид-йонів їх концентрації, одержують новий вираз: K(H2O) = [H+][OH–] = 1 10–14 моль2/л2, або точніше K(H2O) = a (H+) а (OH–) = 1 10–14 моль2/л2.
— Невідомий автор