Значення
- (Психологія) –
Напрям у психології, що виник на початку XX століття, який розглядає психічні явища як цілісні, незведені до суми окремих елементів структури (гештальти), наголошуючи на ролі образу та організації досвіду в процесах сприйняття, мислення та поведінки.
- (Психологія) –
Система методів і теорій, побудованих на принципах цього напряму, що вивчає закономірності формування, структуру та трансформацію психічних образів-гештальтів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гештальтпсихологія, р. гештальтпсихології, д. гештальтпсихології, з. гештальтпсихологію, о. гештальтпсихологією, м. гештальтпсихології, к. гештальтпсихологіє