геліотроп

1. Мінерал, різновид халцедону, зазвичай темно-зеленого кольору з червоними плямами або прожилками, який використовується як напівкоштовний камінь для виготовлення прикрас та різьблення.

2. Трав’яниста рослина родини шорстколистих з дрібними, часто духмяними, фіолетовими або блакитними квітами, що збираються у щільні суцвіття; деякі види вирощують як декоративні.

3. Застарілий астрономічний та геодезичний прилад з дзеркалом для відбивання сонячних променів на великі відстані з метою топографічних вимірювань.

Приклади вживання

Приклад 1:
Адже геліотроп повертає свою головку за сонцем! Адже інші цвіти соромливо стуляють свої чашки вдень, щоб сонце не виссало з них пахощів, і розхиляють їх аж вечором.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |