1. Філософська концепція, згідно з якою теоретичні конструкції (наприклад, у науці, математиці або логіці) є корисними вигадками (фікціями), що не претендують на відображення об’єктивної реальності, але слугують ефективним інструментом для систематизації знання, передбачень та практичної діяльності.
2. У мистецтві та літературознавстві — творчий метод або принцип, що свідомо акцентує вигаданість, умовність художнього світу, не приховуючи його відмінності від реальності.