гармонійний
[ɦɑrmonijnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Мистецтво) –
Який відзначається гармонією, внутрішньою злагодою, пропорційністю частин і цілісністю; приємний на вигляд або на слух завдяки цій злагоді.
- (Соціологія) –
Який характеризується взаємною злагодою, відсутністю суперечностей, дружніми стосунками (про людей, колективи, суспільні явища).
- (Мистецтво) –
(У музиці) Пов’язаний із гармонією (як сукупністю акордів), що відповідає її правилам; благозвучний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гармонійний, р. гармонійного, д. гармонійному, з. гармонійного, о. гармонійним, м. гармонійнім