гармонійний

1. Який відзначається гармонією, внутрішньою злагодою, пропорційністю частин і цілісністю; приємний на вигляд або на слух завдяки цій злагоді.

2. Який характеризується взаємною злагодою, відсутністю суперечностей, дружніми стосунками (про людей, колективи, суспільні явища).

3. (У музиці) Пов’язаний із гармонією (як сукупністю акордів), що відповідає її правилам; благозвучний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гармонійний Зв’язок незмінно поєднує всі Терени Думки. Те, що відбувається у Старому Тестаменті, знаменує й попереджуєте, що відбувається в Новому; відображеннями їх наповнена і Світова Історія.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |