високочастотність

1. Фізична характеристика коливального процесу, що визначається високою кількістю циклів (періодів) за одиницю часу; властивість мати високу частоту.

2. У лінгвістиці та статистиці — властивість мовної одиниці (слова, словосполучення тощо) часто вживатися в мовленні або тексті; належність до високочастотного словникового запасу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |