високочастотність

[ʋɪsokot͡ʃɑstotnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Фізична характеристика коливального процесу, що визначається високою кількістю циклів (періодів) за одиницю часу; властивість мати високу частоту.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та статистиці — властивість мовної одиниці (слова, словосполучення тощо) часто вживатися в мовленні або тексті; належність до високочастотного словникового запасу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високочастотність, р. високочастотності, д. високочастотності, з. високочастотність, о. високочастотністю, м. високочастотності, к. високочастотносте

Більше записів