1. Музикант, який грає на гармоні (музичному інструменті з мехами та клавішами або кнопками для створення звуку).
2. Людина, яка професійно займається вивченням або побудовою гармоній (у музиці — благозвучних сполучень звуків, акордів).
гармоніст
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не дівчина з парубком в свиті коло перелазу, «Моя Галочко!», а нічний бульвар, обдертий кущ, ліхтар з гасовою лямпочкою, вибите скло в ліхтарі, самотня пара, гармоніст у чоботах, жилетка й кумачова сорочка на випуск, червоний вогник цигарки, прилиплої до пересохлих уст, п’яна повія в півколі тремтячого брудножовтого світла. Або: червоні прапори маніфестантів, чорний труп коня, пляма крови на сірих каменях вуличної бруківки.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |