висолювання

[ʋɪsoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Процес дії за значенням дієслова «висолювати»; вилучення солі з чогось, просочування чогось сіллю для консервування або надання смаку.

  2. (Геологія) –

    (у геології) Процес утворення солей шляхом їх кристалізації з водних розчинів у гірських породах аще на поверхні землі.

  3. (Кулінарія) –

    (у кулінарії) Спосіб консервування або приготування харчових продуктів (м’яса, риби, сала, овочів) шляхом тривалого витримування їх у солі або розсолі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висолювання, р. висолювання, д. висолюванню, з. висолювання, о. висолюванням, м. висолюванні, к. висолювання

Більше записів