гаркуша

1. Прізвище українського козацько-селянського ватажка, одного з керівників повстання на Правобережній Україні 1734-1750 років, спрямованого проти польської шляхти — Семена Гаркуші (близько 1700 — після 1754).

2. Загальна назва учасників народного повстання під проводом Семена Гаркуші, які діяли на Київщині та Брацлавщині.

3. Переносно — про людину бунтарського, незламного духу, борця за волю та соціальну справедливість (за зразком особистості Семена Гаркуші).

Приклади вживання

Приклад 1:
Патрет був француза Картуша, Против його стояв Гаркуша, А Ванька Каїн впереді. І всяких всячин накупили; Всі стіни ними обліпили; Латин дививсь їх красоті!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
За той час увійшли в репертуар: Квітки-Основ’яненка “Щира любов”, Стороженка “Гаркуша”, Янковського “Чумак українсь- кий”, Гайнча “Запорожці”, Ванченка “Вечір на хуторі” (перерібка з Гоголя)*, Коженьовського “Вікно на першому поверсі”, Пушкі- на “Безумна” (перерібка), Коцебу “Два розсіяні”; з французької мови – “Донька старого актора”*, “Сороклітнє дитятко 25-літньо- го батька”, “Голоден і влюбен” (sic!) та “Слаба струна” (комедія в 1 дії Clairville-a й Tibout – перерібка Павлина Свєнціцького).
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |