висланець

1. Особа, яку примусово відправлено за межі рідної країни, місця проживання або громади як покарання або з політичних мотивів; заслана людина.

2. У конкретно-історичному контексті — представник української інтелігенції, діяч культури, науки чи політики, який був репресований та депортований радянською владою (переважно у 1920-1930-х роках) до віддалених регіонів СРСР.

3. Загальніше — той, хто перебуває на засланні, у вигнанні, часто через переслідування влади або несприятливі обставини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |