Значення
- (Історія) –
Особа, яку примусово відправлено за межі рідної країни, місця проживання або громади як покарання або з політичних мотивів; заслана людина.
- (Історія) –
У конкретно-історичному контексті — представник української інтелігенції, діяч культури, науки чи політики, який був репресований та депортований радянською владою (переважно у 1920-1930-х роках) до віддалених регіонів СРСР.
- (Історія) –
Загальніше — той, хто перебуває на засланні, у вигнанні, часто через переслідування влади або несприятливі обставини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. висланець, р. висланця, д. висланцеві, з. висланця, о. висланцем, м. висланцеві, к. висланцю