вислання

[ʋɪslɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Примусове переміщення особи або групи осіб за межі певної території (держави, регіону, населеного пункту) як форма адміністративного чи кримінального покарання, політичних репресій або інших санкцій.

  2. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова «вислати»; надсилання, відправлення когось або чогось у певне місце.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вислання, р. вислання, д. висланню, з. вислання, о. висланням, м. висланні, к. вислання

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів