габа

1. (діал.) Верхній одяг, довга широка верхня одежа з грубого сукна, часто з каптуром.

2. (діал.) Мішок, торба, велика сумка з грубої тканини.

3. (бот.) Місцева назва рослини з родини айстрових — будяка звичайного (Cirsium vulgare).

Приклади:

Приклад 1:
Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом. На галяві вже збудовано хату, засаджено городець.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Озеро змалiло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом. На галявi вже збудовано хату, засаджено городець. На однiй нивцi пшениця, на другiй – жито.
— Українка Леся, “Лісова пісня”