гострий
[ɦostrɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Такий, що має загострений кінчик або край, здатний легко різати, колоти; протилежне до тупого.
-
Сильний, інтенсивний, різко виражений (про відчуття, почуття, стан тощо).
-
Різкий, пронизливий (про звук, голос).
-
Який виникає раптово, швидко розвивається і має важкі прояви (про захворювання).
-
Виразний, різко окреслений (про риси обличчя, профіль).
-
Проникливий, спостережливий (про зір, слух, розум).
-
Різкий, уїдливий (про слова, мову, гумор).
-
Насичений, терпкий, пекучий (про смак або запах).
-
Такий, що має велику величину кута, меншу за 90 градусів (про кут у геометрії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гострий, р. гострого, д. гострому, з. гострого, о. гострим, м. гострім