франк

[frɑnk] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Грошова одиниця Франції та деяких інших країн (наприклад, Швейцарії, Бельгії до переходу на євро), а також назва сучасної грошової одиниці низки держав Африки.

  2. Історична срібна, а згодом золота монета, що перебувала в обігу у Франції та багатьох інших європейських країнах у різні періоди (наприклад, у XIV–XVII століттях).

  3. Персонаж із середньовічної французької літератури, лицар-мандрівник, який став символом вільного, безжурного життя (наприклад, у творах Франсуа Війона).

  4. Заст. Назва представника германських племен франків, що створили на території колишньої Галлії Франкську державу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. франк, р. франка, д. франкові, з. франка, о. франком, м. франкові, к. франку

Походження слова (Етимологія)

Слово «франк» позначає грошову одиницю Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн. Воно походить з французької мови, де «franc» утворилося від середньолатинського «Francus», пов’язаного з написом «Francorum rex» («король франків») на золотій монеті, вперше викарбуваній у Франції в 1360 році. Таким чином, назва валюти походить від назви германського племені франків.
Споріднені слова:карбованець, ліра, марка

Більше записів