Значення
-
У римській міфології — богиня щастя, долі та успіху, що відповідає грецькій Тихе; часто зображалася з рогом достатку та кермом.
-
Переносно — щаслива, вдала доля, доля-удача; саме поняття щастя як випадкового дару.
-
У переносному вживанні — щасливий, удачливий, везучий чоловік (застаріле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фортунат, р. фортуната, д. фортунатові, з. фортуната, о. фортунатом, м. фортунаті, к. фортунате
Походження слова (Етимологія)
Слово «Фортунат» походить від латинського імені Fortunatus, що означає «щасливий». Це ім’я було поширене в середньовічній Європі завдяки легенді про Фортуната, який володів чарівним гаманцем, що ніколи не порожнів. В українській мові це ім’я використовується рідко, але воно пов’язане з поняттям удачі та щастя.