1. Пов’язаний із зовнішніми, установленими правилами організації та будови чогось, що розглядається з точки зору його форми та внутрішнього устрою, без глибокого звернення до змісту або функції.
2. У лінгвістиці та інших науках: такий, що стосується аналізу формальних ознак, моделей та взаємозв’язків елементів у межах системи (наприклад, мови, тексту, соціального інституту).