фоносемантика

[fonosɛmɑntɪkɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Розділ мовознавства, що вивчає зв’язок між звуковою формою слова (фонетикою) та його значенням, зокрема досліджує звукову символіку та звуконаслідування в мові.

  2. Сукупність звуко-смислових зв’язків, властивих певній мові або конкретній лексичній одиниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фоносемантика, р. фоносемантики, д. фоносемантиці, з. фоносемантику, о. фоносемантикою, м. фоносемантиці, к. фоносемантико

Більше записів