фоносемантичний
[fonosɛmɑntɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
(лінгв.) Пов’язаний із взаємозв’язком звучання мовних одиниць (звуків, звукосполучень, інтонації) з їхнім семантичним значенням або емоційно-образним сприйняттям; такий, що виражає певний сенс через звукову форму.
-
(лінгв.) Стосовний до фоносемантики — розділу мовознавства, що вивчає звукообразність (звуковий символізм) та звуконаслідування (ономатопею) в мові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фоносемантичний, р. фоносемантичного, д. фоносемантичному, з. фоносемантичного, о. фоносемантичним, м. фоносемантичнім