Значення
-
(лінгв.) Мінімальна звукова одиниця мови, що виконує смислорозрізнювальну (фонологічну) функцію; абстрактна одиниця, представлена в мові низкою позиційно чергуючих звуків (аллофонів).
-
(муз., заст.) Механічний музичний інструмент, різновид фонографу або грамофона, що відтворює звук з циліндричних або дискових носіїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонола, р. фоноли, д. фонолі, з. фонолу, о. фонолою, м. фонолі, к. фоноло