1. (лінгв.) Мінімальна звукова одиниця мови, що виконує смислорозрізнювальну (фонологічну) функцію; абстрактна одиниця, представлена в мові низкою позиційно чергуючих звуків (аллофонів).
2. (муз., заст.) Механічний музичний інструмент, різновид фонографу або грамофона, що відтворює звук з циліндричних або дискових носіїв.