Метод дослідження серцевої діяльності, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ (тонів та шумів), що виникають під час роботи серця.
Процес отримання фонокардіограми — графічного запису звукових коливань, пов’язаних із скороченням серця та роботою клапанів, за допомогою спеціального приладу — фонокардіографа.