Значення
-
Метод дослідження серцевої діяльності, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ (тонів та шумів), що виникають під час роботи серця.
-
Процес отримання фонокардіограми — графічного запису звукових коливань, пов’язаних із скороченням серця та роботою клапанів, за допомогою спеціального приладу — фонокардіографа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонокардіографія, р. фонокардіографії, д. фонокардіографії, з. фонокардіографію, о. фонокардіографією, м. фонокардіографії, к. фонокардіографіє