Древослів

Словник Української Мови

фонографування

[fonoɦrɑfuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Процес запису звуку за допомогою фонографа — апарату, що відтворює та фіксує звукові коливання на носії (наприклад, на восковому циліндрі або платівці).

  2. Результат такого процесу — фонограма, зафіксований звукозапис.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонографування, р. фонографування, д. фонографуванню, з. фонографування, о. фонографуванням, м. фонографуванні, к. фонографування

Більше записів