Значення
-
Техніка запису та відтворення звуку за допомогою апаратів, що перетворюють звукові коливання на механічні вібрації різця, що створює доріжку на носії (спочатку на циліндрі, пізніше на платівці), та зчитує її при відтворенні; загальна назва для ранніх аналогових способів звукозапису.
-
Розділ акустики, що вивчає технічні засоби запису та відтворення звуку.
-
Застаріла назва для звукозапису як процесу або його результату.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонографія, р. фонографії, д. фонографії, з. фонографію, о. фонографією, м. фонографії, к. фонографіє