Значення
-
Пов’язаний з процесами мовлення та слухання, що стосується одночасно вироблення звуків голосового апаратом (фонації) та їх сприйняття слуховою системою (аудії).
-
Характерний для комунікативного акту, в якому мовець (джерело фонації) і слухач (суб’єкт аудії) є безпосередніми учасниками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонаційно-аудиційний, р. фонаційно-аудиційного, д. фонаційно-аудиційному, з. фонаційно-аудиційного, о. фонаційно-аудиційним, м. фонаційно-аудиційнім, к. фонаційно-аудиційний