фонаційний
[fonɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
(у фонетиці) Пов’язаний із фонацією, тобто з утворенням голосу завдяки коливанням голосових зв’язок; голосоутворювальний.
-
(у лінгвістиці) Стосуючийся звуків мови, що утворюються з участю голосу (на противагу безголосим).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонаційний, р. фонаційного, д. фонаційному, з. фонаційного, о. фонаційним, м. фонаційнім