Значення
-
(біол.) Рухливий ниткоподібний відросток у деяких одноклітинних організмів (бактерій, джгутикових тощо), що слугує для пересування.
-
(іст., рел.) У середньовічній Західній Європі — учасник релігійної секти, члени якої вважали самобичування (флагеляцію) засіб спокутування гріхів і духовного очищення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. флагел, р. флагела, д. флагелові, з. флагела, о. флагелом, м. флагелі, к. флагеле