1. Дещо тупо, з обмеженою кмітливістю; недогадливо, нетямуще.
2. Показуючи недостатню гостроту розуму або сприйняття; невиразно, безтямно.
тупувато
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дещо тупо, з обмеженою кмітливістю; недогадливо, нетямуще.
2. Показуючи недостатню гостроту розуму або сприйняття; невиразно, безтямно.
Відсутні