1. (біол.) Рух за допомогою джгутиків (флагел) у одноклітинних організмів або спеціалізованих клітин (наприклад, сперматозоїдів).
2. (мед., псих.) Сексуальна девіація, при якій статеве збудження або задоволення досягається шляхом бичування себе або партнера.
3. (іст., рел.) Ритуальне самобичування, практика покаянного бичування власного тіла з релігійною метою, поширена в деяких християнських течіях у Середньовіччі.