Значення
-
фельдфебель — військове звання молодшого командного складу (унтер-офіцера) у російській армії до 1917 року та в арміях деяких інших країн, відповідне приблизно старшому сержанту або штаб-сержанту.
-
фельдфебель — особа, яка мала це звання; командир взводу або помічник командира роти з адміністративно-господарських питань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фельдфебель, р. фельдфебеля, д. фельдфебелеві, з. фельдфебеля, о. фельдфебелем, м. фельдфебелеві, к. фельдфебелю
Походження слова (Етимологія)
Слово «фельдфебель» походить з німецької мови: німецьке Feldwebel (раніше feldweibel) складається з Feld — «поле» та -webel, що пов’язане з Weibel — «судовий виконавець», яке походить від давньоверхньонімецького weibon — «рухатися туди-сюди» (сучасне weben — «ткати»). Це слово було запозичене в українську мову через російське посередництво, як і в білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську та сербохорватську мови. У військовій ієрархії фельдфебель — це унтер-офіцерське звання, що відповідає сучасному старшині.