Значення
- (Військова справа) –
Військове звання молодшого командного складу, яке в ієрархії знаходиться вище за рядового та нижче за молодшого сержанта (в арміях низки країн, зокрема в Україні).
- (Військова справа) –
Особа, яка має це військове звання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єфрейтор, р. єфрейтора, д. єфрейторові, з. єфрейтора, о. єфрейтором, м. єфрейторі, к. єфрейторе
Походження слова (Етимологія)
Слово «єфрейтор» походить з німецької мови. У нововерхньонімецькій мові існувало слово «Hofnarr», що означало «придворний блазень». Воно складалося з двох частин: «Hof» (двір) та «Narr» (дурень, блазень). Частина «Hof» споріднена з нововерхньонімецьким «Hübel» (горб) та «каофа» (гора), а також з праслов’янським «купа» та українським «купа». Частина «Narr» походить від пізньолатинського «nario» (насмішник, той, хто морщить ніс), що пов’язане з латинським «nares» (ніздрі, ніс) та споріднене з давньоіндійським «na» (ніс), праслов’янським «nosъ» та українським «ніс». Таким чином, «єфрейтор» — це перекручене запозичення з німецької мови, яке спочатку означало «придворний блазень», а згодом набуло військового значення.