фарисей

1. Представник релігійно-політичної течії (секти) в давній Юдеї (II ст. до н.е. — II ст. н.е.), що відзначався формальним, зовнішнім дотриманням релігійних предписань, обрядів, догматів, часто з лицемірством і гордістю.

2. (Переносне значення) Лицемір, облудник, людина, яка приховує під маскою побожності, доброчесності свої справжні егоїстичні, аморальні наміри або вчинки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |