фантина

1. Жіноче ім’я, що походить від латинського слова «fari» (говорити) та може означати «говірлива», «та, що говорить»; рідкісне ім’я, іноді вживане в Україні.

2. У театрі та історичному костюмі — жорсткий каркас у вигляді півмісяця або кільця, який у XIX столітті кріпився на талії під спідницею для надання сукні пишного, дзвіноподібного силуету; кринолін.

3. У техніці та ремісництві — невелика деталь, дистанційна прокладка або кріплення, часто у вигляді кільця, що використовується для рознесення, фіксації або захисту інших елементів конструкції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |