Древослів

Словник Української Мови

підказаний

[pidkɑzɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Той, кому щось підказали; той, хто дістав підказку.

  2. Той, хто діє за підказкою, натхненням чи вказівкою когось іншого; навіюваний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підказаний, р. підказаного, д. підказаному, з. підказаного, о. підказаним, м. підказанім

Більше записів