Значення
-
У психології та психоаналізі — явище, що поєднує елементи спогаду та уяви; внутрішній образ, світло-сенсорне уявне утворення, що виникає в свідомості людини, часто має символічний характер і може бути пов’язаний з несвідомими бажаннями або травмами.
-
У філософії (особливо в традиції від Платона) — примарний, ілюзорний образ чогось, що не має самостійної реальної істоти; видимість, обманливе уявлення про об’єкт або явище.
-
У мистецтві та літературі — химерний, казковий, нереальний образ, створений фантазією; примара, видіння.
-
У повсякденному вживанні — щось нереальне, вигадане, ілюзорне; марна мрія, обманлива ідея.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фантазм, р. фантазму, д. фантазмові, з. фантазм, о. фантазмом, м. фантазмі, к. фантазме