1. У психології та психоаналізі — явище, що поєднує елементи спогаду та уяви; внутрішній образ, світло-сенсорне уявне утворення, що виникає в свідомості людини, часто має символічний характер і може бути пов’язаний з несвідомими бажаннями або травмами.
2. У філософії (особливо в традиції від Платона) — примарний, ілюзорний образ чогось, що не має самостійної реальної істоти; видимість, обманливе уявлення про об’єкт або явище.
3. У мистецтві та літературі — химерний, казковий, нереальний образ, створений фантазією; примара, видіння.
4. У повсякденному вживанні — щось нереальне, вигадане, ілюзорне; марна мрія, обманлива ідея.