фальбюгель

1. (в історичній німецькій міській архітектурі) Декоративний фронтон, що утворює ступінчасте або фігурне завершення фасаду будівлі, характерний для готичної та ренесансної архітектури.

2. (в архітектурі) Загальна назва для різних видів декоративних щипців, аттиків або невеликих фронтонів, що вінчають вікна, двері, ніші або слугують завершенням парапетів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |