1. Заселяти якусь територію, місцевість, облаштовувати десь житло для себе або інших людей; оселяти.
2. (переносно) Викликати, породжувати в комусь якесь почуття, думку, стан тощо; вселяти.
Словник Української Мови
Буква
1. Заселяти якусь територію, місцевість, облаштовувати десь житло для себе або інших людей; оселяти.
2. (переносно) Викликати, породжувати в комусь якесь почуття, думку, стан тощо; вселяти.
Приклад 1:
І хоча ще не дійшло до гонорарів за суддівство, та й повернення грошей за квитки залишається рідкістю, від якогось часу мене почали поселяти в готелі. Я вже не мушу шукати знайомих, у котрих можна було би заночувати.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”