АНА́СТАЗИС, у, чол.
1. У християнському богослов’ї та іконографії — зображення або опис зішестя Ісуса Христа в пекло після розп’яття та виведення звідти праведників, що символізує перемогу над смертю та Воскресіння; те саме, що Воскресіння (у 1 знач.).
2. У православній архітектурі — назва головного храму (кафедрального собору) в Єрусалимі, зведеного на місці, де, за переданням, був похований і воскрес Ісус Христос; Храм Гробу Господнього.