поскавучати

[poskɑʋut͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Випромінювати короткі, різкі, переривчасті звуки, подібні до скуління або писків, часто про тварин, особливо щурів, мишей або комах.

  2. Переносно: говорити тонким, пронизливим, невиразним або скаржливим голосом; вимовляти щось із писком або скигленням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поскавучу, ти поскавучиш, він поскавучить, ми поскавучимо, ви поскавучите, вони поскавучать

Більше записів