фронтон

[fronton] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Верхня частина фасаду будівлі, обмежена двома схилами даху з боків і карнизом знизу, часто трикутної, напівкруглої або складнішої форми, іноді прикрашена ліпниною, скульптурою або іншими архітектурними деталями.

  2. Аналогічне за формою завершення (часто декоративне) над вікном, дверима, нішею або вбудоване в тіло споруди, наприклад, всередині великого портика.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фронтон, р. фронтону, д. фронтонові, з. фронтон, о. фронтоном, м. фронтоні, к. фронтоне

Приклади з художньої літератури

  • Весна виникала, де тільки могла:
    трава на фронтонах, дощі і сухоти,
    і тепла бруківка. Весна була зла.
    Блукаючі танки і рештки піхоти
    вертались nach Osten. Черешня цвіла,
    і груди, сповиті в паси портупей,
    зітхали в жаданні нових епопей.
    — Юрій Андрухович

Більше записів