Етнодицея — філософсько-теологічна концепція, спрямована на виправдання існування та історичної долі певного народу (етносу), особливо в контексті страждань або кризових періодів, шляхом пошуку в них глибокого сенсу, провідної ролі або вищого призначення.
Етнодицея — у культурології та соціальній філософії: дискурс або ідеологічна система, що прагне захистити, утвердити та абсолютизувати цінність, унікальність і право на самобутній розвиток конкретної національної спільноти, часто у протиставленні іншим.