Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Оптичний прилад для проектування на екран зображень непрозорих предметів (рукописів, малюнків тощо) шляхом освітлення їх потужним світлом зверху.
2. (церк., заст.) Те саме, що єпископ — вища духовна особа в християнстві, старший священнослужитель, який очолює церковну адміністративно-територіальну одиницю (єпархію, діоцез).
Приклад 1:
Частічно ми можем от мазацця від такого суєтного вопроса, ібо в європейській шахмат ній тридиції нема нікакого слона, а єзть бішоп, тобто епіскоп, ліцо духовне, а потому і льогке. Но тада ми стикаємся з метафізич ною проблемою вищого порядка: откуда етот странний дуалізм?
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”