1. (про тварин, перев. коней) Покірно, без опору дозволяти накладати на себе в’юк або запрягати у вози.
2. (переносно, про людину) Покірно, без скарг брати на себе важку, клопітку роботу або обов’язки.
в’ючитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |