1. Призначений для перевезення вантажів на спині тварин (коней, мулів, ослів тощо).
2. Який несе на собі в’юк; навантажений в’юком.
в’ючний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для перевезення вантажів на спині тварин (коней, мулів, ослів тощо).
2. Який несе на собі в’юк; навантажений в’юком.
Відсутні