емфаза

[ɛmfɑzɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у риториці та стилістиці) Стилістичний прийом, заснований на навмисному посиленні виразності мовлення шляхом особливого інтонаційного виділення, синтаксичного повтору, порядку слів або лексичних засобів для надання висловлюванню більшої емоційності та переконливості.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Наголошування, інтонаційне або граматичне виділення певного елемента вислову (слова, словосполучення) з метою надання йому особливої значущості в межах речення.

  3. (Мистецтво) –

    (у мистецтві та культурології) Акцент, особлива увага, що приділяється якій-небудь деталі, характеристиці чи якості для створення певного художнього ефекту або вираження основної ідеї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. емфаза, р. емфази, д. емфазі, з. емфазу, о. емфазою, м. емфазі, к. емфазо

Більше записів