1. Властивість об’єкта, явища або процесу, що полягає в можливості його спостереження, фіксації та вимірювання за допомогою органів чуття чи спеціальних приладів.
2. У техніці, кібернетиці та теорії керування — властивість динамічної системи, що характеризує можливість оцінити її внутрішній стан через зовнішні виходи (спостережувані змінні).
3. У соціальних та гуманітарних науках — доступність явищ суспільного життя або психічних процесів для вивчення через їх зовнішні прояви.