Властивість або стан того, що збереглося, уціліло, не загинуло, не зруйнувалося після якоїсь руйнівної події, катастрофи, небезпеки тощо.
вцілілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що збереглося, уціліло, не загинуло, не зруйнувалося після якоїсь руйнівної події, катастрофи, небезпеки тощо.
Відсутні