Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до Еламу — стародавньої держави та історичної області на південному заході сучасного Ірану, її народу, культури або мови.
2. Належний до еламітів — стародавнього народу, що населяв Елам, або створений ними.
3. Пов’язаний з еламською мовою (ізолятом), що була поширена в Еламі та використовувала клинописну писемність.
Приклад 1:
Останній еламський цар Хумпанхал- таш III в одній упряжці з кількома своїми колегами мусив тягнути в Ніневію колісницю ассирійського володаря. В першій половині VI ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Відомий навіть випадок, коли еламський володар призначив свою матір на посаду намісника Суз. Еламці — творці високої і самобутньої культури.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”